Бібліотека – і храм думки, й музей, і місце високих радощів, світ розуму й очей.

М. Реріх

 

Наприкінці ХХ століття життя висунуло суспільний запит на виховання соціально компетентної особистості, яка здатна вистояти в розмаїтті буднів, не втратити гуманних орієнтирів, моральних цінностей, особистості, яка добре розуміє, що робить, куди йде і навіщо, особистості, яка обов’язково знайде своє місце в житті, максимально реалізує свої фізичні, інтелектуальні, духовні ресурси. Потреба суспільства в активній особистості, покликані стати спадкоємницею українською та світовою культур, спроможній адаптуватись в насиченому інформаційному світі, спричинила необхідність реформування національної школи.

Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності, якісно нового рівня освіченості. А освіта і бібліотека – ці два поняття невід’ємні одне від одного. Тому реформування освіти викликало необхідність перетворення бібліотек на культурно – освітні центри популяризації творів літератури, мистецтва, традицій, звичаїв, обрядів українського народу, задоволення національно – культурних запитів учнів – читачів у книзі та бібліографічній інформації, оновлення змісту їх роботи, пошуку активних форм і видів діяльності.

Бібліотека Панютинського професійно-аграрного ліцею знаходиться в епіцентрі навчально-виховного процесу. Вона і сховище документів і основна база для навчання, і скарбниця народної мудрості. Бібліотека – це інформаційний ресурс ліцею, осередок інтелектуальної культури та центр якісного та оперативного інформування.

У своїй роботі бібліотека враховує такі документи:

- Закон України „Про освіту”;

-  Закон України „Про бібліотеку та бібліотечну справу”;

- Положення про бібліотеку загальноосвітнього закладу.

Роль бібліотеки у житті ліцею незаперечна, вона є фундаментом освіти, самоосвіти. Це місце, де можна поповнити свої знання, відпочити, поспілкуватись з ровесниками, однодумцями, опонентами, висловити свої думки, погляди, знаючи, що вони будуть сприйняті. Значна увага приділяється оформленню читального залу, інтер’єру всієї бібліотеки.

Працюють на учня:

ü           Календар знаменних дат,

ü           Календар українця,

ü           Інформаційні плакати,

ü           Стенд “До книги всі шляхи відкриті”.

Бібліотекар у своїй професійній діяльності виступає як організатор індивідуальної та колективної діяльності, при цьому розвиває, навчає і виховує, тобто бібліотечними формами та засобами здійснює педагогічну діяльність. Добре розуміє, що навчання головна праця учнів. Навчити читачів учитися із задоволенням, навіть із захопленням, зробити рутинну працю привабливою, формувати навички орієнтування в інформації, критично оцінювати одержані результати, створювати нову інформацію – завдання, яке разом із педагогами вирішує бібліотекар.

Викладачі та бібліотекар прагнуть до переорієнтації бібліотеки в інформаційний центр, створюють у навчальному закладі культ книги, як джерела знань, мудрості, духовних цінностей. Саме тут учні переконуються в істинності приказки “Без читання немає навчання”. Саме тут вони розуміють, що оволодіння знаннями неможливе без аналізу і синтезу, без осмислення інформації. Різними шляхами підуть у життя наші вихованці, але вміння критично мислити, опрацьовувати інформацію буде актуальним завжди. А ці навички учні отримають у бібліотеці.

Орієнтуючись на все це, бібліотекар пріоритетними завданнями вважає:

ü           Формування інформаційного ресурсу, який забезпечує найповнішою інформацією навчально-виховний процес;

ü           Виховання у користувачів інформаційної культури, сталого прагнення до пошуку джерел інформації;

ü           Сприяння соціалізації особистості;

ü           Формування інтелектуального потенціалу молоді;

ü           Розширення зони обслуговування (створення бібліотечних пунктів у гуртожитку, навчальному корпусі № 2) ;

ü           Створення банку даних кращих рефератів та творчих робіт учнів;

ü           Підвищення бібліотечної культури учнів засобами системи бібліотечно–бібліографічних уроків;

ü           Збереження, розширення книжкового фонду, основу якого б складала українська книга, поповнення фонду краєзнавчого матеріалу.

У своїй роботі на перше місце як бібліотекар ставлю книгокористувача, як центральну постать, навколо якої концентрується вся увага. Проведення заходів з інформаційного обслуговування учнів ускладнюється великими проблемами з комплектуванням. Для забезпечення повноти інформування переглядаються не тільки книги, а й журнали та газети, тому найактуальнішою проблемою сьогодення стала проблема забезпечення процесу пошуку, доступу, використання й оцінки інформації з різних аспектів і галузей життя. Саме бібліотека знаходиться в центрі системи забезпечення інформаційними послугами і покликана збирати, зберігати, надавати користувачам саму різнорідну, актуальну інформацію за їх запитами. Але окремо взята бібліотека в сучасних умовах та з урахуванням сучасних інформаційних потреб не може повноцінно функціонувати як центр інформації, бо тоді значна частина фонду стає незатребуваною, а інформаційні запити незадоволені.

У функціонуванні бібліотеки важливою є моніторингова діяльність, яка здійснюється з метою усестороннього вивчення потреб та запитів, читацьких інтересів.

Ставлячи перед собою завдання пріоритету читацьких інтересів, метою забезпечення запитів та інформаційних потреб користувачів бібліотекар проводить копітке їх вивчення, використовуючи різні методи аналізу:

- груповий та індивідуальний аналіз читацьких формулярів;

- аналіз щоденників читання, протоколів масових заходів;

- групові та індивідуальні консультації учнів при виборі книг (рекомендовані списки літератури, бібліотечні огляди, тематичні бесіди, бесіди про прочитане, консультації біля книжкових виставок);

- спостереження за читачами;

- фіксація запитів;

- анкетування.

Глибше вивчати уподобання вихованців допомагає анкетування, експрес-опитування: „Чи вмієте ви читати”, „Вивчення читацьких інтересів”, „Бібліотека та бібліотекар очима учнів”.

Оформляється читацьке побажання у вигляді картотеки: „Твої проблеми, турботи, захоплення”. На годинах спілкування організовується експрес-опитування „Найкраща книга минулого року”. У режимі телефонного опитування проходить акція „Втрачений читач”. Про результати звітую на батьківських зборах, педрадах.

 

Пріоритетними для індивідуального інформування в бібліотеці ліцею є директор та інші члени адміністрації, соціальний педагог, а також окремі педагоги, які виявляють бажання отримувати індивідуальну інформацію. Особливої уваги потребують обдаровані діти, а також діти групи ризику.

Групове бібліографічне інформування – це обслуговування певної групи користувачів інформації, які мають близькі за змістом інформаційні потреби. Форми групового інформування: списки нових надходжень, тематичні і комплексні виставки-перегляди, тематичні огляди літератури, тематичні папки, дні вчителя-предметника у рамках предметного тижня.

Працюючи над вихованням інформаційної культури учнів, узгоджую свою діяльність з вчителями української мови та літератури, ділової української мови в таких питаннях – як навчити учнів складати різні види конспектів прочитаного і почутого, готувати  тези, доповіді, писати рецензії або відгук на самостійно прочитану книгу.

Сучасні навчальні програми зорієнтовані на формування у учнів навичок вести пошук інформації. Бібліотека у співпраці з предметником, класним керівником поглиблюють інформаційне уміння, виховують інтерес до книги, до слова. Бо чим більше дізнаються учні про предмет, який їх цікавить, тим більшою стає їх потреба в отриманні нової інформації.

В умовах реформування освіти інформаційне забезпечення учнів, надання користувачам потрібної інформації, значимої для них, доступної, переконливої – основна ланка роботи. Учні завжди можуть оперативно отримати інформацію про нові надходження на постійно діючих виставках: „На хвилинку зупинись – на новинку подивись”, „Кращі книги року”, тематичних папках, постійно діючих виставках, інформаційних досьє:

„Мужність залишається в віках”,           „Про дівочу честь та чоловічу             

 „Закон і ти”,                                                гідність”

„Преса – на всі інтереси”,                         „Друг – це другий я”

„Ці книги – ключі від таємниць”;              „Наш духовний світ”

„Твої права і обов’язки”;                             „Моя країна – Україна"

„Ти і Закон”;                                                 „Величальна матері”

„Про правову культуру”;                            „Козацтво в долі українського

„Ти серед людей”;                                        народу”

„Поговоримо про вихованість”;                „Чорнобиль не має минулого часу”

„Твоя країна – Україна”;                            „Конституція – основний Закон

„Хто ми? Які? Звідки?”;                             України”

„Національні символи”;                              „Людину у собі треба будувати”

„Політичні постаті”;                                „Твої права і обов’язки”

„Як бути здоровим”;                                  „Ліцей і ліцеїсти”

„Музика в твоєму житті”;                       „Світ твоїх захоплень”

„Християнська етика”;                              „Все починається з любові”

„Харків – місто обласне”;                          „Чиї ми діти?”

„Ними пишаються харків’яни”;                „У світі цікавого”

„Як живеш, студенте?”                            

З метою зацікавленості учнів опановуються сучасні, найбільш привабливі для читачів форми пропаганди книги та надання інформації:

- Інформ-коктейлі, інформ-новини (політичні, суспільні, культурні події);

- Інформаційні хвилинки „В обіймах тютюнового диму”;

- Інформаційні перерви „Знайди своє покликання”;

- Рекламні та інформаційні перерви біля виставки (події та літературні ювіляри місяця);

- Інформаційні години цікавих повідомлень „На світі є стежок багато, одна з них – твоя”, „СНІД не тільки хвороба ХХ століття. Не нашкодь собі”.

Щорічно при плануванні роботи продумуються масові заходи, які б найбільш повно виховували в учнів потребу в читанні та отримуванні нової інформації. Серед читачів вирізняється більш чи менш яскраво ті, хто читає поезію, захоплюється художньою літературою, тому практикується така форма інформування, як засідання літературної студії: „Все починається з любові”, „Все починається з добра”, „Ви знаєте, як липа шелестить...”

Бібліотека переслідує мету активізувати свій діалог з читачем та читачів між собою, викликати їхню зацікавленість запропонованою темою, особистісне бажання кожного учня взяти участь у заході. Успіху у досягненні поставленої мети сприяє вдала реклама, яскрава об’ява, оригінальний план проведення, інформація на лінійці, залучення до підготовки якомога більшої кількості учасників і перетворення бібліотеки в творчу лабораторію:

-     ретродень „Незаслужено забута книга”, „День нової книги”;

-     брейн-ринг „Підліток і право”;

-     поетичний вернісаж „Поезія! Ти сила чарівна”;

-     години-роздуми „Проблеми біології в новому тисячолітті”, „Ми – люди, поки є природа”.

Ефективними технологіями інформування учнів є організовані книжкові виставки  (інформаційні, рекомендаційні, тематичні, до пам’ятних дат, рекламні). Суттєва відмінність від  традиційних тематичних виставок: оригінальність назви, оформлення і дизайн, невелика кількість літератури і застосування нестандартних елементів, використання засобів образної наочності. Учням пропонуються полички-сюрпризи:

-     полички-побажання „Не допусти біди в житті своєму”;

-     виставка-подія „Політ журавлів над не толоченими травами Чорнобиля”;

-     виставка-ім’я „У тобі великого народу ніжна і замріяна душа” (Т.Шевченко).

Широкою популярністю користуються:

-     виставки однієї книги (новинка, призабута книга, книга ювіляр);

-     виставки-ситуації (пропонуємо читачам виставляти самим книги);

-     виставка-відгук „Мадам Періодика”, „Прочитай, зацікав, порекомендуй”;

-     анти-виставка (осудження) „Не допусти біди”;

-     виставка-презентація „Це треба знати всім”;

-     виставка-знайомство „Прочитаємо і світ пізнаємо”;

-     виставка-рекомендація „Про себе треба знати, про себе треба дбати”.

Інформативна робота не обмежується лише організацією виставок. Вона здійснюється у формі оглядів літератури (художньої , науково-популярної, публіцистичної). Тому важливо не тільки характеризувати книги, але й дати їм оцінку, перерахувати рецензії, опубліковані в пресі, підказати шляхи популяризації книги. Якраз поточне інформування проходить за допомогою оглядів:

«Преса-на всі інтереси»;

«Ці книги - ключі від таємниць»;

«Сто книг для Вашої родини»;

«Закон і ти»;

«Таємниці і загадки природи».

Спрацьовує така форма роботи, як підбір і презентація матеріалів з інформаційного досьє. Наприклад, «Лозівщина - від минувшини до майбуття».

Важливу інформаційну функцію виконують плакати. Це досить мобільна і оперативна форма бібліографічного інформування. Яскраве, нетрадиційне оформлення бібліотечних плакатів привертає увагу до нової книги, періодичного видання, статті тощо. Інформація про новинки літератури чи періодичних видань може бути вміщена в рекламній газеті до Дня інформації. Газета може мати вигляд паркана, на якому дані короткі рекламні об'яви про нові книги або цікава інформація з книг за окремою темою (з посиланням на книгу) з використанням для зворотного зв'язку обов'язковим відриванням талонів, на яких вказана конкретна книга.

Тематика їх різноманітна:

«Літературний календар»

«Знайомтесь: новинки в бібліотеці ліцею»

«Радимо прочитати»

«Про цікаве на планеті читай в журналі чи газеті».

Дні інформації - це комплексна форма бібліографічного інформування. Мета цього заходу: надати читачам інформацію про книги, які надійшли до бібліотеки протягом поточного часу. Добре, якщо вони проводяться до кожного предметного тижня, декади, місячника. До програми Днів інформації включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань, проведених бесід, оглядів літератури, презентації нових книг і т.д. Для ознайомлення широкого кола читачів з програмою оформляється

плакат-оголошення. Після проведення Дня інформації його наслідки детально аналізуються, визначається ефективність проведених заходів.

Основа інформаційної підготовки читача-вміння ефективно вести пошук інформації. Навчання пошуку інформації безпосередньо пов'язується з умінням користуватись довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки: каталогами, картотеками, словниками тощо. Одним із можливих шляхів залучення до активного пошуку інформації є проведення бібліотечних уроків, де закладаються організація і основи бібліографічної грамотності. Виходячи з цього, у бібліотеці створено систему безперервного навчання учнів сучасних технологій, яка б допомогла підготувати юних читачів до роботи з новими видами інформації.

Випускники ліцею вільно визначають свої інформаційні потреби, систематизують інформацію, складають списки літератури з теми, мають навички систематизації матеріалу.

Ми говоримо про формування в учнів інформаційних вмінь, які належать до ключових компетентностей. Вони зумовлені зростанням ролі інформації   в   сучасному   суспільстві       та   передбачають   здатність   учня орієнтуватись в інформаційному просторі, оперувати отриманою інформацією відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Інформаційні вміння - це розуміння тексту, володіння логічними прийомами роботи з ним, вільне орієнтування в інформаційному потоці, уміння користуватись абонементом, апаратом бібліотеки, рекомендованого бібліографією, каталогами і картотеками.

Обов'язкова складова інформаційної культури - вміння переробляти, використовувати та створювати нову інформацію. Учні повинні вміти використовувати знання, здобуті з джерел інформації, оформляти їх і представляти у вигляді доповіді, реферату, резюме, твору, робити нотатки, складати план матеріалу тощо.

Учням треба наголосити, що важливо визначити основну думку, необхідну кількість мікротем. Вони повинні знати алгоритм підготовки матеріалу, доповіді.

1.  Визначити тему, основні завдання.

2.  Підібрати    та    вивчити    документи,    першоджерела,    монографії, довідники, опрацювати газетні, журнальні матеріали.

3.  Скласти первісний варіант плану.

4.  Ґрунтовно ознайомитися з усією літературою.

5.  Виділити основні питання.

6.  Систематизувати опрацьований матеріал.

7.   Уточнити план.

8.  Написання реферату, використовуючи різні види конспектів.

9.   Скласти список опрацьованої літератури.

Саме частини роботи «систематизація опрацьованого матеріалу», «написання реферату» потребує уточнення. Основним завдання бібліотечного уроку, індивідуальних консультацій - це навички учнів групувати матеріал навколо істотних думок (пунктів  плану), обдумування при  цьому  порядку частин і зв'язок з ними. Необхідно загострити увагу учнів на тому, що вдалий план, компактний і послідовний, чітко передає зміст тексту.

Учням треба нагадати основні види записів (план, тези, конспект). Є записи робочі (нотатки, цитати тощо). Робочі записи бувають: цитатні, довільні, перефразовані. В основному учні користуються першими, видають їх за довільні. Оволодіння видами тез та конспектів допоможе вибрати різні їх варіанти, правильно і доцільно їх використовувати, зробити роботу динамічною, доступною, цікавою. Учні повинні побачити шлях від:

Тема-------►   план -------►    тези -------►    конспект

А також усвідомити відмінності.

Тези - це стислі, лаконічно сформовані основні положення доповіді, повідомлення.

Вони включають виклад основних думок від початку до кінця. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання» методику дослідження та результати. Окремі тези пов’язуються між собою логічно, як ланки у ланцюзі. У тезах відсутні деталі, пояснення, ілюстрації. Тези можуть бути цитатними, вільними (формування того, хто виконує тези), комбіновані (цитати і власні формування. Учні здебільшого послуговуються цитатними тезами.

Далі книгокористувач сприяє тому, що тези «обростають» новими твердженнями, фактами, міркуваннями.

Таким чином, створюється конспект, короткий письмовий виклад. Учні повинні знати, що конспекти бувають:

-    текстуальні    -    створені    з    уривків    оригіналу,    ними    користувачі користуються найчастіше;

-    вільні - вільний переказ. Учень має докласти серйозних знань під час його складання;

-    тематичні - це конспект навчального матеріалу теми, вчить аналізувати різні точки зору на одне і теж питання, використовуючи наявні знання, особистий досвід;

-    схематичні - узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмета дослідження, відкинувши другорядні   деталі.   Вони   полегшують   сприяння   і   розуміння      теми, уточнюють матеріал, лаконічно відтворюють його структуру, економлять час для застосування.

Практичні заняття, на яких відпрацьовуються навички роботи з книгою, знаходять відгук у дітей бо, на жаль, не кожен учень володіє основами бібліографічного пошуку, не досить добре знає правила роботи з каталогом, не всі можуть поставити запит. Як відзначають філологи, з поняттям про різні види конспектів, тез учні із-за браку часу, лише поверхово знайомляться на уроках. Тож роль бібліотечного урюку зростає.

Отже, найважливіше завдання бібліотеки нині все частіше формується як забезпечення вільного і необмеженого доступу інформації. Кожна бібліотека для оптимального використання накопичених у ній багатств повинна забезпечити їх упорядкування, структурування і продуктивну організацію функціонування в інформаційних системах. Постійний пошук нових ефективних технологій, прагнення до формування системи інформаційної підтримки освіти, тісна взаємодія з педагогічним колективом буде сприяти утвердженню бібліотеки як справжнього культурно-інформаційного центру, який одержує, зберігає і розповсюджує різноманітні джерела інформації, здатні задовольнити будь-які запити своїх читачів.

У своїй роботі керуюсь епіграфом В. Сухомлинського: „Школу неможливо уявити без Вічної Бібліотеки, як народ без імені, без пам’яті, без історії. Тільки книга створює школу. Тільки відношення до книги, як до найважливішої та вічної духовної цінності, створює відношення до книги, як до колиски народу.”

І я вважаю, що бібліотека тільки тоді бібліотека, коли вона утверджує культ книги, виховує в учнів жадобу до читання художньої, науково-популярної літератури, пристрасну закоханість у книгу.